Агресія у стосунках: для чого вона потрібна і коли стає проблемою

У стосунках це явище зазвичай сприймається як щось руйнівне та небажане. Проте з психологічної точки зору активність, спрямована на зміну ситуації, — не завжди про конфлікт. Те, для чого потрібна така енергія, залежить від того, як саме вона реалізується та чи усвідомлюється людиною. У цій статті розберемося, що таке агресія в контексті взаємодії, які її види існують і коли вона працює на розвиток, а не на руйнування.

Що означає це поняття у психології

У побуті імпульс до дії часто ототожнюють із насильством. Проте у психології це активність, спрямована на зміну середовища.

У системі «організм — середовище» така енергія виконує функцію руху:

• до ресурсу;
• до контакту;
• до задоволення потреби.

Іншими словами, це енергія дії, а не обов’язково емоція злості.

Конструкція імпульсу у стосунках

Формування активності складається з кількох базових елементів:

• потреба — те, чого бракує;
• напруга — сигнал про дефіцит;
• дія — спроба змінити ситуацію;
• відповідь середовища — реакція партнера або системи.

Чому це важливо: коли один із елементів випадає (наприклад, дія блокується), напруга не зникає — вона трансформується у симптом.

Для чого потрібна активність на практиці

У близьких стосунках

Здоровий імпульс допомагає:

• позначати межі;
• заявляти про незгоду;
• вимагати змін;
• виходити з симбіотичних сценаріїв.

Без прояву власної волі стосунки стають формальними або пасивно-агресивними.

У комунікації

Підвищення голосу, наполягання, чітке «ні» — це форми дії, які дозволяють не розчинятися в іншому.

У розвитку

Будь-яка зміна передбачає напруження. Енергія дії є паливом цього процесу.

Види поведінки у стосунках

Це явище доцільно розглядати як процес, а не як рису характеру.

Анігіляційна форма

Спрямована на знищення об’єкта контакту. У взаємодії проявляється як:

• знецінення;
• приниження;
• різке розривання зв’язку.

Може бути виправданою в ситуаціях загрози, але руйнівною в повсякденному контакті.

Деструктивна форма

Потреба не задовольняється, але контакт зберігається. Типові прояви:

• скарги без дій;
• хронічне невдоволення;
• самозвинувачення.

У такому випадку напруга спрямовується всередину.

Конструктивна (дентальна) форма

Людина:

• усвідомлює потребу;
• прямо її озвучує;
• діє з урахуванням кордонів.

Саме ця форма підтримує здорові стосунки.

Кому це шкодить, а кому допомагає

Енергія дії працює на користь, якщо ви:

• можете говорити про свої бажання;
• витримуєте відповідь іншого;
• здатні діяти, а не лише відчувати.

Проблемою це стає, якщо ви:

• постійно її стримуєте;
• відчуваєте провину за будь-яку наполегливість;
• не розрізняєте дію і насильство.

Поширені помилки у поводженні з імпульсами

• повна заборона активних поривів;
• плутанина між дією і жорстокістю;
• очікування, що потреби мають вгадуватися;
• заміна дії переживанням.

Підсумок: чи потрібна така енергія у стосунках

Це не ворог взаємодії. Вона є її двигуном. Проблеми виникають не через наявність імпульсів, а через відсутність навичок їх усвідомлення та реалізації. Іноді, щоб зберегти контакт, потрібно ризикнути ним.

FAQ

Чи можна жити без активних імпульсів?

Ні. Можна лише не усвідомлювати їх прояви.

Чи завжди це пов’язано зі злістю?

Ні. Це енергія дії, злість — лише одна з форм її переживання.

Чи допомагає психотерапія працювати з цим?

Так. Саморегуляція та усвідомлення — ключові навички, які вона розвиває.

DmytroTytula

Дмитро Титула

Психолог · Арт-терапевт · Консультант

Є люди, які приходять до психології через книги. Особисто я пройшов сюди за покликом душі. Понад п’ятнадцять років працював там, де людська психіка перебуває під максимальним навантаженням – у слідстві, контррозвідці, кризових і надзвичайних ситуаціях. Бачив, як стрес руйнує, як травма закривається і мовчить, як людина продовжує функціонувати зовні – і водночас повільно зникає зсередини. Саме це привело мене до психології не як до теорії, а як до можливості допомогти людям.

Освіта та формування

Народився в Івано-Франківську. Юридичну освіту здобув у Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого – в Інституті підготовки кадрів для Служби безпеки України. Це дало мені аналітичний склад мислення, звичку до точності та вміння працювати з людиною в умовах тиску.

Але з часом стало зрозуміло: закон описує дії та наслідки, психологія – причини. Тому у 2021 році вступив до Національного торговельно-економічного університету України на спеціальність «Психологія», здобувши кваліфікацію психолога у 2023 році. Це не був кар’єрний маневр – це було особисте рішення людини, яка хотіла розуміти глибше.

Досвід, який формує терапевта

Я не кабінетний фахівець. За плечима – роки реальної роботи з людьми в екстремальних контекстах: як старший слідчий органів безпеки розслідував складні багатоепізодні кримінальні провадження, навчаючись чути те, що люди не говорять вголос. Як викладач Національної академії СБ України – передавав знання та досвід, вчився пояснювати складне просто і бачити людину за роллю студента.

Цей досвід дав мені, чого не дає жоден підручник: розуміння того, як психіка захищає себе – і як їй можна допомогти відкритися знову.

Підхід до роботи

Я працюю на перетині аналітичного мислення та творчого вираження. Переконаний, іноді слова – надто вузький інструмент для того, щоб людина змогла передати силу емоцій та повноту образів. Арт-терапія дає інший шлях – через образ, колір, форму, рух – до того, що важко або неможливо висловити мовою.

У своїй практиці поєдную:

• психологічне консультування – індивідуальна робота з тривогою, стресом, травмою, кризовими станами, питаннями ідентичності та сенсу;
• арт-терапію – терапевтична робота через творчість для тих, хто шукає доступ до себе за межами слів;
• кризову підтримку – супровід у гострих і нестабільних станах, спираючись на багаторічний досвід роботи в умовах реальних криз.

Не нав’язую рішень. Лише створюю простір, де людина може зустрітися з собою — і знайти власний шлях.

Для кого ця робота

Працюю з дорослими, які переживають стрес, емоційне виснаження, наслідки травматичних подій, втрату орієнтирів або просто відчуття, що «щось не так» – без можливості назвати це точніше. Особливо близька робота з людьми, які звикли бути сильними: ті, хто тримає все на собі, хто не звик просити допомоги, хто давно поставив власні переживання на паузу, керівники, ветерани.